Антитіла - Поламані

Він кладе ножа і книжку
В свій чемодан
Старий світ на ладан диха
Тріщить по швам
Пальці бʼють червоні кнопки
Рве порядки і волокна
Миру голуби сховали голови
Затушує міста гамір його лице
І веде залізний намір змінити все
Перетнути крайні грані
В місце де глибока рана кличе
Йде людина йде
Поламані рятувати душі
Поламані в небі і на суші